Три основні моделі ситуаційної поведінки з точки зору екстремологіі.
Актуальність проблематики:
Проблема екстремальних ситуацій полягає не тільки в навколишньому середовищі а й в самій людині і її поведінці в ньому. Людині обов'язково треба знати та розуміти себе, бути готовим до самоконтролю й управління собою, щоб виходити з екстремальних ситуацій переможцем, або з найменшими втратами для себе та оточення.
Екстремальних ситуацій навряд чи стало зараз більше, як часто говорять та пишуть. Справа скоріше не в кількості, а в їх розмаїтті та можливих наслідках. Сьогодні навчатися на своїх помилках саме в екстремальних ситуаціях не вигідно, та не безпечно, треба бути готовим до них заздалегідь.
Побудована екстремальна підготовка для бажаючих навчатися, дозволить здобути певний екстремальний досвід і підготує людину до зустрічі з життєвими труднощами, які неминуче випадають на долю кожного з нас.
Наш особистий практичний досвід перебування у несприятливих умовах та екстремальних ситуаціях аж до загрози смертю, дозволяє стверджувати, що часто просто не підготовлені, або з низьким рівнем підготовки до них люди, створюють проблеми собі і оточуючим. Щоб у людей не виникали пост екстремальні проблеми, їх треба більше і краще готувати до зустрічі з труднощами, навчати як подолати.
Що таке екстремологія? Це новітній напрямок досліджень діяльності та поведінки людини, звід практичних знань, які мають безпосередню, пряму орієнтацію на її виживання в несприятливих умовах і екстремальних ситуаціях. Пов'язана з безпекою життєдіяльності людини, займається вивченням людини та формуванням безпечних моделей поведінки в екстремальному середовищі.
Щоб пояснити актуальність екстремології в сучасному світі, необхідно зробити короткий історичний екскурс в минуле. Ще якихось 100-150 років тому середньостатистична людина до несприятливих умов життя і екстремальних ситуацій пристосовувалась ще з раннього дитинства. Рівень життя тоді був досить низький, сім’ї були багатодітні і природний відбір діяв на повну силу – багато дітей вмирало від хвороби та нещасних випадків. Ті, що виживали, у самостійне життя вступали фізично і психологічно загартованими. А найголовніше те, що уклад життя століттями не змінювався і те, що людина бачила в дитинстві, у тому числі й екстремальні ситуації, вона потім зустрічала у самостійному житті аж до своєї смерті.
Сьогодні дітей народжується мало і поле природного відбору дуже звужене, вони виростають в завищено сприятливих умовах комфорту та під щільною опікою з боку батьків і суспільства. Тому в екстремальні ситуації попадають рідко. Їм просто немає де загартовуватись. А ще й умови життя безперервно змінюються і ускладняються, до них постійно треба адаптуватись, що вже саме по собі створює певну соціальну і психологічну напругу.
Отже, немає ніякого іншого виходу як спеціалістам навчити людину адаптуватися і виживати в екстремальних середовищах та ситуаціях.
Несприятливі умови ми розуміємо як досить тривалу в часі подію, коли людина потерпає від фізичного або психологічного насилля, фізичних життєвих негараздів (голоду, холоду, безгрошів’я, смерті один за один близьких людей і т.д).
Екстремальна ситуація це будь-яка подія, що спричинює різку зміну нормальних умов життєдіяльності людини, раптово, неочікувана та на короткий термін створює загрозу для здоров’я та життя її самої або інших людей, яких вона за моральними обов’язком чи в силу інших обставин змушена рятувати.
Екстремологія, звичайно, концентрує свою увагу на ситуаціях, а умови беремо до уваги тому, що навчаючись виживати в екстремальних ситуаціях, людина в повної мірі навчається пристосовуватися та діяти і в несприятливих умовах.
МИ вивчаємо як вплив середовища на людину, так і вплив людини на середовище. Виходимо з того що взаємодія людини з навколишнім світом проявляється у її зовнішній (руховій) та внутрішній (психофізичній) активності, спрямованій на досягнення конкретного результату. Також вивчаємо поведінку людини в реальних середовищах та екстремальних ситуаціях. Здобуті знання і практичний досвід передаємо усім бажаючим.
Людина яка займається такою роботою називаємо - екстремологом.
Екстремолог – це фахівець, який досліджує поведінку людини, або групу людей, в різних ситуаціях, потім створює для них безпечні моделі поведінки, у більш-менш прогнозованих ситуаціях , враховуючи психофізіологічні особливості людини яку вивчає.
Метою екстремології є завчасне навчання людей її діям в екстремальних ситуаціях, підготовка найбільш активних до здатності в критичний момент очолити розгублених людей. Також їхню підготовку проводити так, щоб у кретичні моменти вони були психологічно готові скерувати свою поведінку на:
- на виживання, тобто збереження свого життя;
- виживання з мінімальними втратами;
- надання допомоги іншим, щоб і вони вижили з як мого меншими втратами.
Вважаємо, що даний час екстремальні ситуації треба розглядати не лише з точки зору проблеми для людини (стрес, ПТСР, тощо), але й з позиції можливостей розвитку особистості зокрема формування у неї свідомості в плані безпечної екологічної поведінки.
«Екстремальна ситуація служить фактором формування особистісної структури ціннісних і сенс-життєвих орієнтацій в процесі соціалізації. Вона актуалізує проблему вибору в силу своєї невизначеності і неможливості ухилення для суб'єкта, змушуючи його тим самим усвідомлювати свою реальну ціннісну структуру, вдосконалювати її ». (Правдіна Л.Р. «Вплив екстремальної ситуації» С. 16)
Середовище, в якому знаходиться людина, ситуація яка на неї впливає.
Існує декілька характерних відмінностей в поняттях середовища та ситуації. Так, Л. Ніколов зазначає: «поняття ситуації не збігається з видами середовища, середовище об'єктивне, а ситуація завжди суб'єктивна (це завжди «чиясь» ситуація). Середовище стійке, стабільне та тривале, а ситуація завжди короткочасна».
Сутність ситуаційної поведінки з точки зору екстремології.
Людини в екстремальних ситуаціях поводять себе по різному, отже моделей поведінки багато, але з них можна визначити три основні і найбільш характерні, які найчастіше зустрічаються:
1) Сильно домінуючий вплив ситуації, в якій знаходиться людина, та її первинна, а потім вторинна психо-фізична реакція.
Схематично це можна показати так:
[Ситуація] Природний індивід Реакція (первинна та вторинна)
2) Дія людини в ситуації обумовлена не стільки впливом зовнішнього оточення, в якому вона знаходиться, скільки тим, як вона інтерпретує подію.
Схематично це можна показати так:
Ситуація [Соціальний індивід] Дія (від усвідомлення до актів)
3) Вчинок людини в ситуації обумовлений, розумінням цілісністю ситуації та усвідомлення свого стану.
Ситуація Особистість [Вчинок] (вплив на ситуацію результат для себе та оточення)