У школі військової розвідки, «де я вчився», викладачі нас навчали, як правильно аналізувати газети та журнали. Це уміння пов’язане з роботою лівої півкулі мозку. Але в 20 років думаєш про інше.
Як проходило заняття
Усім курсантам роздавали газету «Правда» і ставили завдання: знайти статтю на тему «країна, до якої буде організовано постачання озброєння із СРСР» і зробити висновки на підставі отриманої з неї інформації.
А для цього потрібно було знайти дані про кількість озброєнь, обслуговуючого персоналу тощо. Ми через недосвідченість шукали велику статтю, де буде написано, як представники СРСР домовляються про співпрацю але не знайшли. Викладач показав і ми побачили маленьку замітку на останній сторінці про відвідування якимось чиновником якоїсь країни з офіційним візитом. Коли подивилися її, побачивши дані чиновника, зробили логічні висновки про постачання озброєнь в цю країну. І така непомітна, здавалося б, стаття дала нам потрібний матеріал завдяки вміння аналізувати та синтезувати інформацію. Але усвідомлювати це починаєш тільки згодом.
Робота лівої півкулі відповідає за логіку, а права, як вважається, відповідає за творчість. Але чи так це насправді? Щодо лівої півкулі я згоден – приклад логіки я навів, але тоді за що відповідає і з чим має справу права півкуля – ось в чому питання.
«Для правої півкулі характерна пам’ять, пов’язана з емоціями і особистим досвідом. Її можна уявити як багатовимірну мережу. Якщо один компонент цієї мережі випадає, це не руйнує всю мережу. Ліва півкуля запам’ятовує логічні зв’язки. Її пам’ять – неначе ланцюжки, в яких кожна ланка пов’язана з двома іншими: попередньою та наступною. Випадає одна ланка – руйнується весь ланцюжок» (Н. П. Бехтерєва).
На наших курсах охоронців «АСУР» курсанти на занятті для розуміння того, «як працюють мізки», малюють предмет, і їм ставиться питання, яка півкуля домінує при малюванні в конкретний момент. З малюнку доходимо висновку, що ліва домінує. Якщо ліва півкуля домінує, тоді, що «бачить» права півкуля коли домінує, слухачі «зависають».
Складно відповісти, якщо курсант не знає. Хоча вони знають прилади, в яких використовується принцип роботи правої півкулі. Розібравшись на занятті з домінуванням правої півкулі, курсанти змогли зрозуміти процеси, які відбуваються, і те, як впливають півкулі головного мозку на сприйняття.
Тому «ліва півкуля за деревами не бачить лісу, а права за лісом не бачить дерев». Лівопівкульні люди полюбляють занурювалися в деталі, вони скрупульозні. Лівопівкульні спочатку виділяють деталі, а за деталями формують уявлення про предмет в цілому. Правопівкульні ж спочатку «схоплюють» образ цілком, а потім ліва півкуля відокремлює деталі.
Розглянувши домінування правої півкулі при сприйнятті, ми дізнаємося про простір і форму і про те, для чого вони потрібні.
А потрібні нам вони для того, щоб розуміти, що «включаючись» в екстремальну ситуацію, ми переходимо на інший рівень сприйняття навколишнього середовища і вже матимемо справу з такими параметрами, як простір, форма, час.
Простір у філософії – те, що притаманне всім переживанням розуму, які виникають завдяки його органам почуттів.
Сучасна фізика визначає поняття «простір» як таке, в якому знаходяться поля (теорія поля); спорідненість поля і системи відносин тут є безсумнівною.
Під час тренувань цікаво працювати зі сприйняттям простору, а з простору виокремити форму, спочатку у вигляді емоційного фону. Це важливо тому, що будь-яка поведінка людини в навколишньому середовищі супроводжується «фоновою» емоцією. Суб’єктивні оцінки домінування негативної або позитивної емоції призводять до можливого розуміння вектора поведінки людини.
Емоція (від лат. emovere – збуджувати, хвилювати) – особливий вид психічних процесів або станів людини, які проявляються в переживанні якихось значущих ситуацій (радість, страх, задоволення), явищ і подій протягом життя.
На першому занятті з психотехніки під назвою «фонові емоції» викладач подивився на мене і сказав, що я не готовий до навчання, тому що не вірю.
Так, я реаліст, мені потрібно помацати, спробувати на собі. Він дав мені завдання й відправив готуватися. Дочекавшись наступного заняття, я приніс фото різних людей, яких знав, і, розклавши їх перед викладачем, став чекати, думаючи, чим він мене здивує. Викладач пройшовся по всіх фото, потроху розповівши про кожного, кого побачив. Найцікавіше, що по фото він визначив людей, яких вже з «нами немає».
«То що, готовий?» – спитав він, я відповів: «Так». Так почався один із етапів мого навчання конкретному виду психотехніки.
Основними задачами навчання були:
- визначення напряму знаходження людини вночі на коротких дистанціях;
- при підході до стіни або ж до двері визначення знаходження людей у приміщенні, приблизної їх кількості та стану;
- визначення напряму небезпеки;
- створення психологічних портретів людей для прийняття необхідних рішень.
Звісно, що на підставі однієї цієї психотехніки не можна зрозуміти, що за людина перед тобою, і тому ми вивчали й використовували інші види техніки.
Щоб зрозуміти людину при контакті, нам необхідно «зняти» її «показники»: поведінка, зовнішність, емоційний фон та мовний стиль.
Приклад із життя
Охороняючи одного з високих чиновників, ми виходили з об’єкта, до якого приїхали з ним рано-вранці. Рухаючись попереду у напрямку до машини, проводячи «сканування простору», ми виявили «людину», яка йшла у наш бік. Зростом 1,79 см., європеєць, одягнений у чорний одяг вільного крою, в’язана шапочка натягнута до очей. Через ліве плече під праву руку – сумка спортивного типу, темного кольору. Він пройшов за нами, рухаючись у своєму напрямку. Підходячи до машини зі збереженим боковим зором, я побачив, що людина повертається і її сумка пересунута вперед. Емоційний фон у «людини» «напруження», починаю суб’єктивне тестування «людини», її поведінки, зовнішності.
Розуміючи, що, можливо, готується напад із застосуванням вогнепальної зброї, даю команду на рух машин, а сам залишаюся контролювати «людину» – її поведінку, руки, середовище навколо нас. Створюю їй образ-команду «відмови від дій». «Людина» бачить рух машин, контроль з нашого боку, мою праву руку на рукоятці пістолета. І починаю розуміти, що «людина» змінює рішення про «можливий напад» і рухається далі. Це стало зрозуміло з її поведінки і внаслідок зміни «емоційного фону».
При аналізі ситуації співробітники сказали: «Ми відразу відчули зміну Вашого стану: Ви стали іншим, а ми знаємо цей стан – стан який ми називаємо “робота”».
Більш детально прийоми психотехніки розглядаються на курсах для охоронців і екстремологів.
Навчання на курсах екстремологіі дозволяє опанувати унікальні види техніки управління своїм емоційним станом.