Правила поведінки під час пожежі, землетрусу чи будь-якої іншої екстремальної ситуації ми пам’ятаємо ще зі шкільних уроків ОБЖ. Та якщо ви хоч раз опинялися в біді, то певно помітили, що там і тоді, рідко хто згадає всі ці правила чи інструкції. На це є ряд причин, давайте їх розглянемо.
По-перше, в екстремальній ситуації людський інтелект «вимикається» і активно працюють інстинкти. Головний з них – виживання. Це означає, що як тільки що-небудь загрожує моєму життю чи здоров’ю, тіло несвідомо реагує на це «бий або біжи». Норми моралі, правила поведінки, інструкції – все ніби зникає, бо вмикаються інстинкти. Хтось діє за стратегією «бий» - тобто, нападає на небезпеку, а хтось інстинктивно втікає, і це нормально.
По-друге, люди у натовпі втрачають здатність мислити як індивіди, натомість думають і діють як одне ціле. Уявляєте, яка небезпека криється у натовпі? А якщо цей натовп опиняється в небезпечній ситуації?
Є ще одна несвідома реакція – завмирання. Буває, що замість «бий або біжи» люди ніби ціпеніють від страху. Така поведінка теж несвідома і особливо небезпечна. Бо замість того, щоб рятуватись втечею або намагатися здолати загрозу, людина ніби «здається», відмовляється від шансів вижити.
Що робити, щоб допомогти собі та іншим в надзвичайній ситуації? Саме це ми вивчаємо на тренінгах з екстремології. Ми робимо так, що людина не ціпеніє, не панікує, а виважено приймає рішення, незалежно від критичності ситуації.
Добитися високої підготовленості до дій в екстремальних умовах можна одним, найбільш ефективним шляхом − психологічним всебічним загартуванням, фундаментом якого є, безумовно, чітко організована психологічна підготовка.
Наповненість навчально-практичних занять і навчань елементами небезпеки і ризику, моментами подолання реальних труднощів, несподіванок сприяє розвитку емоційно-вольової стійкості. В загальному плані емоційно-вольова стійкість − це функціональна надійність психіки. Вона зменшує втомленість (часткове зниження працездатності), знімає неуважність (недостатню зосередженість на об'єкті), підвищує змобілізованість психіки в умовах нервової напруженості, забезпечує витримку і самовладання.
Психологи підкреслюють, що дуже сильно діє на психіку людини раптовість та зв'язана з нею відсутність інформації про те, що сталося, а також необхідність швидких дій.
Що таке раптовість? Психологи вважають, що це − неочікувана кризова ситуація, котра з'являється перед людиною і потребує швидких відповідних дій, але до яких вона не дуже підготовлена. Будь-яку неочікувану подію, котра не викликає потреби у виконанні таких дій, можна майже не брати до уваги.
Існує така закономірність: чим більша несподіваність, тим сильніша небезпечність. У свою чергу, чим небезпечніша раптовість для людини, тим більші її негативні наслідки, особливо якщо людина недостатньо загартована психологічно.
Раптовість використання підручних засобів у боротьбі зі стихійним лихом, швидкоплинність та висока напруженість надзвичайної ситуації не дозволяють поступово звикати до несподіваності. Тому ми так докладно говоримо про сутність, причини та наслідки раптовості та про те, як можна уникнути негативних наслідків.
Кожен з таких наслідків сприймається особливо важко. Раніше вже зазначалось, що людина, захоплена зненацька, розгублюється, є бездіяльною деякий час, хоча і не довго, однак достатньо для появи психічної напруженості. Щоб цього не сталося, потрібна своєчасно сформована психологічна готовність до дій в надзвичайних ситуаціях.
Однією із серйозних причин невпевненості у своїх силах є довге очікування зіткнення з небезпекою, від якої людина відчуває велике психологічне навантаження. В народі кажуть, що нема нічого гіршого, ніж чекати або наздоганяти. Звичайно, очікування очікуванню − різниця. Одна справа, коли ми, скажімо, зустрічаємо на вокзалі поїзд, що запізнюється, або в аеропорту літак. І зовсім інше, коли ми чекаємо зіткнення з небезпекою, бо в цьому випадку під загрозою опиняється наше здоров'я, а ще гірше і життя.
Якщо небезпека усвідомлюється, то треба мати й усвідомлену психологічну підготовку до дій в небезпечній ситуації. Причиною невпевненості може бути також перенапруженість, втомленість. Втомлена людина гірше орієнтується в умовах, що виникають, легше піддається впливу негативних факторів. Вона має невпевнену, в'ялу ходу, непотрібні, зовсім зайві рухи.
Втомленість виявляється і в тому, що знижується швидкість мислення, гострота зору і слуху. Погіршується її загальний стан психіки, настрій. З'являється бездушність, апатія, невитриманість. Психологічно загартована людина має змогу віддаляти наступ втомленості, котра призводить до зниження надситуативної активності, а також мати бажання швидко поповнити та відновити витрачені фізичні та психічні сили.
На тренінгах з екстремології ми навчаємо стресостійкості, психотехнікам, витривалості та багато чому іншому, що допомагає вижити в надзвичайній ситуації. Запрошуємо долучитися до нас і стати справжнім господарем свого життя!